Ігор Кушнір і «Сім вершин»: сходження та альпіністський досвід
Ігор Кушнір відомий не лише як будівельник і керівник, а і як альпініст, що підкорив десятки вершин, зокрема кілька восьмитисячників. Його сходження відбувалися в рамках визнаних міжнародних програм — «7 вершин», «Сніжний барс» та сходжень на восьмитисячники. Ці програми дають уявлення про масштаб і послідовність його альпіністського шляху.
Від Казбеку до восьмитисячників
Першим серйозним сходженням Кушніра став Казбек, підкорений спонтанно під час подорожі на Кавказ. Згодом він пройшов маршрути різної складності на кількох континентах:
- Хан-Тенгрі (7010 м) — липень 2006 року;
- Кіліманджаро (5895 м), найвища вершина Африки, — січень 2007 року;
- Чо-Ойю (8201 м), шоста вершина світу, — травень 2007 року;
- Аконкагуа (6962 м), найвища точка Південної Америки, — лютий 2009 року;
- пік Абу Алі ібн Сіни (7134 м) — липень 2018 року;
- Еверест (8848 м) — 17 травня 2023 року;
- Лхоцзе (8516 м) — травень 2024 року;
- Манаслу (8163 м) — 2024 рік;
- Аннапурна (8091 м) — 2025 рік, спільне сходження з дружиною.
Командний характер сходжень
Висотний альпінізм — це командна дисципліна: сходження на восьмитисячник вимагає місяців підготовки, поетапної акліматизації та злагодженої роботи групи. Саме в такому форматі відбувалися експедиції Кушніра. На Еверест він піднявся у 51 рік.
Шлях до звання «Сніжний барс»
Одна зі спортивних цілей Ігоря Кушніра — здобуття звання «Сніжний барс», яке присвоюють за підкорення п’яти найвищих піків Паміру й Тянь-Шаню заввишки понад сім тисяч метрів: піків Ісмаїла Самані, Перемоги, Леніна, Корженевської та Хан-Тенгрі. На чотири з цих вершин він уже піднявся; залишається пік Перемоги.