Повномасштабна війна поставила перед українським бізнесом питання соціальної відповідальності особливо гостро. У публічному образі Ігоря Кушніра тема допомоги пов’язана насамперед із його діяльністю в будівництві — сфері, від якої безпосередньо залежать житло та робочі місця тисяч людей. У цій статті йдеться про соціальний вимір роботи бізнесу під час війни та про задокументовані соціально значущі рішення «Київміськбуду».
Під соціальною відповідальністю бізнесу зазвичай розуміють не разові жести, а системну підтримку: збереження робочих місць, виконання зобов’язань перед людьми, участь у вирішенні суспільних проблем. Під час війни ця роль набуває особливого значення, адже стабільна робота підприємств підтримує економіку та родини працівників.
Найбільш задокументований приклад соціально відповідального рішення за каденції Кушніра — добудова проблемних об’єктів корпорації «Укрбуд». У 2019 році «Київміськбуд» прийняв на баланс 18 незавершених житлових комплексів, за якими стояли понад 13 тисяч родин інвесторів. Комерційної вигоди в цьому не було: компанія свідомо взяла на себе чужі зобов’язання. Понад 800 млн грн вона фактично вилучила з власного обігу, щоб не зупиняти ці будівництва, а 11 із 18 комплексів було введено в експлуатацію повністю або частково.
Ще один вимір відповідальності — ставлення до колективу. Під час пандемії COVID-19 «Київміськбуд» продовжив роботи й у повному обсязі зберіг команду, а після повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року холдинг зберіг операційну спроможність і зобов’язання перед інвесторами навіть тоді, коли ринок було паралізовано. Для галузі, у якій зайняті тисячі працівників, збереження робочих місць у кризові періоди є однією з найвідчутніших форм підтримки суспільства.