Порятунок «Укрбуду»: чи перейде Кабмін від обіцянок до реального фінансування недобудов
У столиці стався черговий зсув у питанні добудови об'єктів корпорації «Укрбуд». Під час засіднання Київрада офіційно звернулася до Кабінету Міністрів щодо компенсації сумарного запланованого збитку у розмірі 2,28 млрд грн, пов'язаного із добудовою житлових комплексів «Укрбуд».
Зрозуміло, що звернення є лише декларацією про наміри, яка не гарантує негайного виділення коштів. Це початок складного діалогу між містом та державою. Але цей крок нарешті фіксує масштаб проблеми: холдинг роками самотужки витягував на собі гігантську соціальну катастрофу, і його внутрішній ресурс вичерпано.
Крах «Укрбуду» та консолідація влади
2019 рік став для столичного ринку нерухомості роком «ідеального шторму». Одна з найбільших корпорацій країни, «Укрбуд», фактично припинила роботу, поставивши під удар долі понад 13 тисяч сімей. Ошукані інвестори, опинившись у безвиході, засипали скаргами всі щаблі влади.
Ситуація набула такого масштабу, що стала питанням національної безпеки. У грудні 2019 року, після консультацій із членами Ради національної безпеки й оборони (РНБО), владою було прийнято стратегічне рішення: залучити до завершення проблемних об'єктів Приватне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд». Це був єдиний шлях порятунку ринку, який міг поховати будь-якого приватного забудовника через ефект доміно.
Юридичний фундамент: Кушнір і «валіза без ручки»
Для розв'язання проблем інвесторів, 17 червня 2020 року Кабінет міністрів України видав Розпорядження № 772-р. Згідно з цим документом, «Київміськбуд» був офіційно включений як нова сторона до договорів про будівництво ЖК «Укрбуду».
Тодішній очільник холдингу Ігор Кушнір пішов на безпрецедентний крок, прийнявши на себе «валізу без ручки» з мільярдними дефіцитами. Це було управлінське рішення найвищого рівня ризику.
Процес прийняття об'єктів на баланс нагадував складну хірургічну операцію. Потрібно було провести повний аудит кожного майданчика, розібратися з відсутньою документацією та заспокоїти розлючених людей. Кушнір обрав стратегію поетапного прийняття: комплекси заходили в холдинг один за одним, у міру готовності юридичної бази. Це дозволило не паралізувати роботу самого «Київміськбуду» і водночас дати реальні графіки добудови для людей.
Поетапна реанімація: як відновлювали життя на будмайданчиках
Робота почалася там, де це було можливо зробити найшвидше. Команда Кушніра почала відновлювати будівництво поступово, пріоритезуючи будинки з найвищим рівнем готовності. Це дало змогу першим тисячам інвесторів отримати ключі та повірити, що «Київміськбуд» дійсно доведе справу до кінця.
Загалом «Київміськбуду» передали 18 об'єктів. На 17 із них роботу було відновлено, а один (ЖК «Арт Хаус») досі «висить» через судові тяганини та порушення, допущені «Укрбудом» ще на етапі оформлення землі. Стратегія Кушніра була відкритою: інвесторам чесно показували цифри дефіциту по кожному комплексу. Планувалося покрити «дірку» за рахунок нових черг, але війна перекреслила ці розрахунки.
Факти, які говорять самі за себе:
- До війни холдинг встиг здати 10 об'єктів «Укрбуду» (повністю або частково): «Гармонія», «Сонячна Рів'єра», «Пектораль», «Новомостицький», «Харківський», «Шевченківський», «Фрідом», а частково - «Злагода», «Подол Град» та «Оберіг-2».
- Станом на лютий 2023 року «Київміськбуд» виконав робіт на об'єктах «Укрбуду» на 3,5 млрд грн, тоді як надходження від продажу та фондів становили лише 2,7 млрд грн.
- Понад 800 мільйонів гривень компанія фактично вилучила з власного обігу, аби не зупиняти «чужі» об'єкти.
Чому звернення до Кабміну є критичним
Втримати темпи будівництва під час війни, коли будматеріали зазнали суттєвого здорожчання, було завданням майже неможливим без зовнішньої підтримки. Ще до повномасштабного вторгнення менеджмент Кушніра подавав розрахунки на державні гарантії під кредит, але Уряд залишив ці запити без відповіді.
Паралельно холдинг стикався з величезними фінансовими розривами. Весь цей час «Київміськбуд» фактично дотував добудову цих об'єктів за рахунок власних ресурсів. Станом на 2022 рік ситуація стала патовою ще й через «партнерські» проблеми: управителі фондів «Укрбуду» після введення воєнного стану перестали перераховувати кошти на добудову.
Під подвійним ударом: пандемія та війна
Коли здавалося, що процеси налагоджені, втрутилися зовнішні фактори: спочатку пандемія COVID-19, а потім повномасштабне вторгнення 2022 року. Для будь-якого іншого забудовника це стало б фінальною крапкою. Проте «Київміськбуд» зберіг структуру. Навіть у найтемніші місяці 2022-го компанія не відмовилася від зобов'язань, хоча дефіцит фінансування став критичним.
Проблеми, які накопичувалися роками через необхідність рятувати чужі об'єкти, досягли піку. Саме тому звернення Київради до держави щодо компенсації 2,28 млрд грн є логічним та справедливим. Це кошти, які холдинг має витратити не лише на добудову житла, а й на «соціальний порятунок» ринку.
Фундамент для фінального ривка
Сьогоднішня активність міської влади підтверджує: шлях, обраний Ігорем Кушніром кілька років тому, був єдиним правильним. Попри всі медійні атаки, «Київміськбуд» не залишив людей наодинці з бетоном.
Для інвесторів це означає одне: якщо Кабмін почує місто, квартири будуть добудовані. Епопея, що почалася з масштабного обману, завершується системним державним рішенням. А роль Кушніра в цій історії залишиться роллю менеджера, який не побоявся взяти відповідальність за долі 13 тисяч сімей у момент, коли ринок стояв над прірвою. Сьогодні місто готове ставити переможну крапку.